наскінчу
НАСКІНЧУ́, присл., діал.: Бу́ти наскінчу́ — закінчуватися, підходити до кінця.
Лютий був наскінчу (Свидн., Люборацькі, 1955, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наскінчу — наскінчу́ прислівник бути наскінчу – закінчуватися, підходити до кінця незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
- наскінчу — присл., діал. Наприкінці. Бути наскінчу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наскінчу — НАСКІНЧУ́, присл., діал. Під кінець, у кінці, на закінчення. Хоч життя його [сера Чаппеллетто] було ледаче і гріховне, та він спромігся наскінчу на таке каяття, що, може, бог змилосердився над ним і прийняв його в царствіє своє (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо). Словник української мови у 20 томах
- наскінчу — Наскінчу́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- наскінчу — Наскінчу нар. Въ концѣ, наконецъ. Наскінчу схопила себе обіруч за лиця. Св. Л. 93. бути наскінчу. Приходить къ концу. А на дворі тим часом січень... був наскінчу. Св. Л. 94. Словник української мови Грінченка