1. Словник української мови в 11 томах

насмішити

НАСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех. Діями або словами викликати сміх у кого-небудь, змусити сміятися кого-небудь; розсмішити.

Насмішив [Радюк] старих своїми веселими оповіданнями і причарував серце молодої чорними очима й веселою розмовою (Н.-Лев., І, 1956, 443);

Вона його насмішила своєю поведінкою (Руд., Остання шабля, 1959, 55);

// Викликати насмішки у кого-небудь.

[Ничипір:] Не слід ніколи спішити, щоб людей не насмішити (Крон., І, 1958, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насмішити — насміши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. насмішити — -шу, -шиш, док., перех. Діями або словами викликати сміх у кого-небудь, змусити сміятися кого-небудь; розсмішити. || Викликати насмішки у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насмішити — НАСМІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., кого. Діями або словами викликати сміх у кого-небудь, змусити сміятися кого-небудь; розсмішити. Насмішив [Радюк] старих своїми веселими оповіданнями і причарував серце молодої чорними очима й веселою розмовою (І. Словник української мови у 20 томах
  4. насмішити — РОЗСМІШИ́ТИ (викликати сміх, примусити сміятися), НАСМІШИ́ТИ, ЗАСМІШИ́ТИ розм. (довести сміхом до знемоги). Коли Келембет, порушуючи встановлену звичку, назвав його Іваном Петровичем, — той скорчив таке обличчя, що розсмішив самого Василя (Ю. Словник синонімів української мови
  5. насмішити — Насміши́ти, -шу́, -ши́ш гл. Насмѣшить. Мнж. 4. Словник української мови Грінченка