насолювати
НАСО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСОЛИ́ТИ, солю, солиш, док.
1. перех. Солінням заготовляти яку-небудь кількість чогось.
Насолити бочку капусти; Насолити кілька тонн риби.
2. перех. Класти сіль у що-небудь, посипати сіллю щось.
Галя густо насолила дітям хліб цупкою сірою сіллю (Гр., І, 1963, 278);
// Класти у що-небудь багато солі; пересолювати.
Насолила так, що й їсти не можна.
3. неперех., перен., розм. Робити неприємності, шкодити кому-небудь.
Чим більше насолить сусіду, як не язиком? (Укр.. присл.., 1955, 185);
Вмів Конопельський насолити учителям (Збан., Курил. о-ви, 1963, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насолювати — насо́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- насолювати — -юю, -юєш, недок., насолити, -солю, -солиш, док. 1》 перех.Солінням заготовляти яку-небудь кількість чогось. Насолити бочку капусти. Насолити кілька тонн риби. 2》 перех. Класти сіль у що-небудь, посипати сіллю щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насолювати — НАСО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАСОЛИ́ТИ, солю, солиш, док. 1. що, чого. Солінням заготовляти яку-небудь кількість чогось. Солона вода достарчає великих безкостих риб (осетрів), які насолюють і називають антикеями (І. Словник української мови у 20 томах
- насолювати — Насолювати, -люю, -єш сов. в. насолити, -лю́, -лиш, гл. Насаливать, насолить. Словник української мови Грінченка