1. Словник української мови в 11 томах

настромлений

НАСТРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до настроми́ти.

Лижники підсмажували на вогні сало, настромлене на довгі шпички (Донч., V, 1957, 474);

— Чудна в його [турка] люлька! — дивує Хапко, — настромлена на ломаку! (Вовчок, VI, 1956, 278);

// У знач. прикм.

Одного разу Юрій, наближаючись до лісу, побачив людей, озброєних вилами, киями і палицями з настромленими косами (Кочура, Зол. грамота, 1960, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настромлений — настро́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. настромлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до настромити. || настромлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настромлений — НАСТРО́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до настроми́ти. Лижники підсмажували на вогні сало, настромлене на довгі шпички (О. Донченко); – Чудна в його [турка] люлька! – дивує Хапко, – настромлена на ломаку! (Марко Вовчок); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах