1. Словник української мови в 11 томах

настроєвий

НАСТРОЄ́ВИЙ, а, е. Стос. до настрою.

Говорячи про точність, я маю на увазі внутрішню точність, точність мислі з усіма її настроєвими відтінками (Кунд-зич, Діези.., 1956, 26);

Поетичні картини у віршах П. Воронька майже завжди настроєві, емоційно забарвлені (Вітч., 12, 1963, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настроєвий — настроє́вий прикметник від: на́стрій Орфографічний словник української мови
  2. настроєвий — -а, -е. Стос. до настрою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настроєвий — НАСТРОЄ́ВИЙ, а, е. Стос. до настрою. Говорячи про точність, я маю на увазі внутрішню точність, точність мислі з усіма її настроєвими відтінками (О. Словник української мови у 20 томах