настьобувати
НАСТЬО́БУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Стьобаючи, виготовляти в якій-небудь кількості.
НАСТЬО́БУВАТИ², ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.
1. тільки недок. Час від часу бити кого-небудь батогом, лозиною і т. ін.
Він настьобував коней і оглядався на всі боки (Смолич, Світанок.., 1953, 228);
Вони скотилися в улоговину і ніби пропали там, але згодом вискочили знову і, настьобуючи коней, продовжували погоню (Тют., Вир, 1960, 72).
2. Бити кого-небудь або що-небудь чимсь гнучким, дошкульним.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- настьобувати — настьо́бувати 1 дієслово недоконаного виду виготовляти в якійсь кількості настьо́бувати 2 дієслово недоконаного виду бити розм. Орфографічний словник української мови
- настьобувати — див. бити Словник синонімів Вусика
- настьобувати — I -ую, -уєш, недок., настьобати, -аю, -аєш, док., перех. Стьобаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. II -ую, -уєш, недок., настьобати, -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 тільки недок. Час від часу бити кого-небудь батогом, лозиною і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- настьобувати — НАСТЬО́БУВАТИ¹, ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., чого. Стьобаючи, виготовляти в якій-небудь кількості. НАСТЬО́БУВАТИ², ую, уєш, недок., НАСТЬОБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що, розм. 1. тільки недок. Словник української мови у 20 томах
- настьобувати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови