1. Словник української мови в 11 томах

настійно

НАСТІ́ЙНО. Присл. до насті́йний.

Кучер довго й настійно стукав, доки вийшла стара горбата воротарка і брязнула ключами (Мик., II, 1957, 270);

Життя настійно вимагає, щоб колгоспні і радгоспні кадри вміли рахувати, аналізувати господарську діяльність і заглядати вперед (Ком. Укр., З, 1966, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. настійно — насті́йно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. настійно — Присл. до настійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. настійно — див. настійливо Словник чужослів Павло Штепа
  4. настійно — НАСТІ́ЙНО. Присл. до насті́йний. Кучер довго й настійно стукав, доки вийшла стара горбата воротарка і брязнула ключами (І. Микитенко); Тіло, серце і розум людини настійно вимагають праці (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах