насущник
НАСУ́ЩНИК, НАСУ́ШНИК, а, ч., розм. Хліб як продукт харчування.
Жив [чоловік] собі, хвалити бога, Не багато, не убого, Усе ж рідний мав куток І насушника шматок (Манж., Тв., 1955, 150);
Ти духом літаєш в край щастя, братерства, ладу і добра! За волю воюєш, про волю співаєш, а тут тебе гне за насущник жура!.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 191);
Був білий той хліб не у нас, а для нас — Черствого насущника скиба (Перв., II, 1958, 146).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насущник — насу́щник іменник чоловічого роду хліб розм. Орфографічний словник української мови
- насущник — див. хліб Словник синонімів Вусика
- насущник — насушник, -а, ч., розм. Хліб як продукт харчування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насущник — НАСУ́ЩНИК, НАСУ́ШНИК, а, ч., розм. Хліб як продукт харчування. Ти духом літаєш в край щастя, братерства, ладу і добра! За волю воюєш, про волю співаєш, а тут тебе гне за насущник жура!.. Словник української мови у 20 томах
- насущник — ХЛІБ (харчовий продукт, що випікається з борошна), НАСУ́ЩНИК (НАСУ́ШНИК) розм., ПА́ПА дит. заст., ПА́ПКА дит. заст. Був білий той хліб не у нас, а для нас — Черствого насущника скиба (Л. Первомайський); Коте волохатий, Та ходи до хати Дитиноньку колихати. Словник синонімів української мови
- насущник — Насущник, -ка м. Насущный хлѣбъ. Він... крівавицею добува той насущник. Сим. 217. Словник української мови Грінченка