насівати
НАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., перех.
1. Сіяти в якій-небудь кількості (про насіння).
Навколо неї [груші] дівчина щовесни насівала кручених паничів та королевого цвіту (Гончар, IV, 1960, 40);
Ми насіяли багацько квітів, котрі теж треба поливать (Л. Укр., V, 1956, 6);
*Образно. Скільки їх, таких могил, одиноких і братніх, насіяв на нашій добрій, родючій землі ворог? (Збан., Єдина, 1959, 43).
2. с. г. Додавати, добавляти посівного матеріалу до посіяного.
3. Просіювати в якій-небудь кількості (про борошно і т. ін.).
По обіді Кайдашиха загадала невістці насіяти борошна, а потім вчинить діжу (Н.-Лев., II, 1956, 284).
4. Розсіваючи, наносити на поверхню (про фарбу).
Кожен творить щось своє..: той зварює шви, той перевіряє їх.., той фарбує, високо зіп’явшись і ганяючи шариковою щіткою по випуклості борту або пульверизатором насіває фарбу (Гончар, Тронка, 1963, 341).
Значення в інших словниках
- насівати — насіва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- насівати — -аю, -аєш, недок., насіяти, -ію, -ієш, док., перех. 1》 Сіяти в якій-небудь кількості (про насіння). 2》 с. г. Додавати, добавляти посівного матеріалу до посіяного. 3》 Просіювати в якій-небудь кількості (про борошно і т. ін.). 4》 Розсіваючи, наносити на поверхню (про фарбу). Великий тлумачний словник сучасної мови
- насівати — НАСІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док. 1. чого. Сіяти в якій-небудь кількості (про насіння). Навколо неї [груші] дівчина щовесни насівала кручених паничів та королевого цвіту (О. Словник української мови у 20 томах
- насівати — Насіва́ти, -ва́ю, -єш сов. в. насіяти, -сію, -єш, гл. Насѣвать, насѣять. Насіяла борошна на хліб. Насіяла василечків у зеленому саду. н. п. Словник української мови Грінченка