насікати
НАСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док., перех.
1. Покривати поверхню чого-небудь рядами нарізів, зазублин, насічок і т. ін.
Роблячи сокири або насікаючи серпи, оповідав [батько].. сусідам про сей пам’ятний празник (Фр., XVI, 1955, 240);
Дід Сербиченко.. сів з оскардом насікати камінь до млина (Ю. Янов., Мир, 1956, 230).
2. Нарубувати певну кількість чого-небудь.
Катря по вечері наносить води, насіче дров… (Кач., II, 1958, 126).
3. тільки док., розм. Дуже побити, пошмагати.
Обличчя в нього червоне, пашить вогнем; так насічуть його вітер і сніг (Трубл., І, 1955, 278).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насікати — насіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- насікати — див. рубати Словник синонімів Вусика
- насікати — -аю, -аєш, недок., насікти, -ічу, -ічеш, док., перех. 1》 Покривати поверхню чого-небудь рядами нарізів, зазублин, насічок і т. ін. 2》 Нарубувати певну кількість чого-небудь. 3》 тільки док., розм. Дуже побити, пошмагати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насікати — НАСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док. 1. що. Покривати поверхню чого-небудь рядами нарізів, зазублин, насічок і т. ін. Роблячи сокири або насікаючи серпи, оповідав [батько] .. сусідам про сей пам'ятний празник (І. Словник української мови у 20 томах