насінництво
НАСІ́ННИЦТВО, а, с. Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння.
Щоб збільшити посіви багаторічних трав і однорічних бобових культур, треба налагодити їх насінництво (Колг. Укр., 4, 1957, 15);
Невід’ємною складовою частиною овочівництва є вирощування насіння овочевих культур, так зване овочеве насінництво (Овоч., 1956, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- насінництво — насі́нництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- насінництво — -а, с. 1》 Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння. 2》 Галузь рослинництва, завданням якої є розмноження насіння високопродуктивних сортів, збереження та поліпшення їх чистосортності, біологічних і урожайних властивостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- насінництво — НАСІ́ННИЦТВО, а, с. Вирощування насіннєвих рослин для одержання сортового насіння. Нині елітне насінництво ведеться скрізь методом відбирання кращих за продуктивністю здорових рослин з наступним випробуванням вегетативного потомства (клонів) (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- насінництво — Насі́нництво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)