1. Словник української мови в 11 томах

насічений

НАСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до насі́кти.

Молодь всього світу перейшла Поле жнив, широке поле бою. Де зотліла бронзова стріла. Гострий спис, насічений хрестами (Воронько, Три покоління, 1950, 85);

Обличчя бійців, блискучі, вмиті, насічені дощами, здавалось, були весь час злегка осяяні звідкись невидимим сонцем (Гончар, III, 1959, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. насічений — насі́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. насічений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до насікти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. насічений — НАСІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до насі́кти. Молодь всього світу перейшла Поле жнив, широке поле бою, Де зотліла бронзова стріла, Гострий спис, насічений хрестами (П. Словник української мови у 20 томах