1. Словник української мови в 11 томах

натирач

НАТИРА́Ч, а́, ч.: Натира́ч підло́ги (підло́г) — робітник, який натирає підлоги (звичайно паркетні).

У домі готувалися до прийому гостей. Натирачі підлоги потіли над паркетом (Мокр., Сто.., 1961, 93).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натирач — натира́ч іменник чоловічого роду, істота вживається у словосполученні 'натирач підлоги' Орфографічний словник української мови
  2. натирач — -а, ч. Той, хто займається натиранням чогось. Натирач підлоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натирач — НАТИРА́Ч, а́, ч. Робітник, який натирає підлоги що-небудь (перев. паркетну підлогу). У домі готувалися до прийому гостей. Натирачі підлоги потіли над паркетом (Ю. Мокрієв). Словник української мови у 20 томах