натощака

НАТОЩАКА́, присл., розм. Те саме, що на́тще́.

Не вечерявши, та натощака ж і по селу блукав [Хома] (Кв.-Осн., II, 1956, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натощака — натощака́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. натощака — присл., розм. Те саме, що натще. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натощака — НАТОЩАКА́, присл., розм. Те саме, що на́тще́. Не вечерявши, та натощака ж і по селу блукав [Хома] (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах