1. Словник української мови в 11 томах

натруджуватися

НАТРУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док., розм.

1. Набувати болісного стану від тривалої або тяжкої праці, різних дій і т. ін.; стомлюватися.

Ти б уже менше натруджувався (Рад. Укр., 10. XII 1947, 2);

— Спочинь. Бачиш, пальці твої натрудились (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 200);

Він багато ходив, нога натрудилася і тепер боліла (Тют., Вир, 1964, 380).

2. тільки док. Потрудитися багато, до втоми.

[Савка:] Я натрудився за день — дайте мені хоч раз у тиждень доспати! (Вас., III, 1960, 73);

Натрудився, видно, за день чоловік, дошукуючись хліба насущного (Гончар, II, 1959, 159);

*Образно. За літо натрудилася земля, притихла, зажадала відпочинку (Рад. Укр., 3.І 1954, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натруджуватися — натру́джуватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. натруджуватися — -уюся, -уєшся, недок., натрудитися, -труджуся, -трудишся, док., розм. 1》 Набувати болісного стану від тривалої або тяжкої праці, різних дій і т. ін.; стомлюватися. 2》 тільки док. Потрудитися багато, до втоми. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натруджуватися — НАТРУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАТРУДИ́ТИСЯ, труджу́ся, тру́дишся, док., розм. Стомлюватися від тривалої або тяжкої праці, різних дій і т. ін. Натрудишся і сам і скотину натрудиш (О. Словник української мови у 20 томах
  4. натруджуватися — СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови