1. Словник української мови в 11 томах

натужений

НАТУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нату́жити;

// У знач. прикм.

Голос старого Ремби, хриплий і натужений, різав його слух, а слова шпигали його в серце (Фр., III, 1950, 441);

Зігнуті в’язи починають трохи боліти, натужений зір та скупчена увага женуть всякі думки (Коцюб., І, 1955, 207).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натужений — нату́жений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. натужений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до натужити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натужений — НАТУ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до нату́жити. Кру, кру, кру... – протяжне, тривожно падало на ліси і гущавини чагарів по обочах, никло в глибоких нетрях і глухло по хвилях натуженої талими водами прудкої ріки (І. Чендей); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. натужений — НАДРИ́ВНИЙ (про крик, плач, гудок і т. ін. — з надмірним напруженням, з надривом), НАДСА́ДНИЙ підсил., НАДСА́ДЖЕНИЙ підсил. рідше, НАТУ́ЖНИЙ підсил., НАТУ́ЖЕНИЙ підсил. рідше. Він вислизає на вулицю і чує позад себе приглушений надривний плач (М. Словник синонімів української мови