натще

НА́ТЩЕ́, присл. Не поївши, на порожній шлунок.

Бувало цілими тижнями ходив [Демидів] натще до школи (Мак., Вибр., 1954, 50);

Досліджувані речовини давали тваринам натще, тому годування тварин припинялося за 18 годин до початку досліду (Фізіол. ж., II, 1, 1956, 89).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натще — на́тще́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. натще — НАТЩЕ, НАТЩЕСЕРЦЕ присл. розм. Не поївши; на голодний шлунок. [Водяник:] Бувало цілими тижнями ходив [Демидів] натще до школи (О.Маковей); Сухобрус. натщесерце в неділі і в празники пив почаївську священу воду (І.Нечуй-Левицький). Літературне слововживання
  3. натще — пр., натщесерце, не попоївши, на порожній шлунок <�живіт>, д. натощака. Словник синонімів Караванського
  4. натще — присл. Не поївши, на порожній шлунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. натще — НА́ТЩЕ́, присл. Не поївши, на порожній шлунок. Бувало цілими тижнями ходив [Демидів] натще до школи (О. Маковей); – Та, прошу вас, хоч би мало чогось з'їли. Як натще іти в дорогу? Буде вас млоїти під грудьми... (І. Чендей). Словник української мови у 20 томах
  6. натще — НА́ТЩЕ́ (не поївши, на порожній шлунок), НАТЩЕ́СЕРЦЕ розм. Гердер був нині ще натще. В таку пору голос його робився різкий, слова летіли швидко (І. Франко); І в роботу і в дозвілля, на панських ланах і на своїх горьованих, натщесерце і попоївши.. — дівчата співають і славлять весну (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови
  7. натще — Натще́, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. натще — Натще нар. 1) Натощакъ. 2) Напрасно. Не натще зветься той ліс Чичисбеєвим. О. 1861. XI. 28. Словник української мови Грінченка