1. Словник української мови в 11 томах

натякнути

НАТЯКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до натяка́ти, натя́кувати.

[Семен:] Щось таке натякнула [Одарка] про Микиту, ніби боїться його… (Кроп., І, 1958, 91);

Катерина натякнула Устині про її колишній гонор (Чорн., Визвол. земля, 1959, 170);

Бачура слухав, прицілюючись, як би йому натякнути про своє (Чаб., Тече вода.., 1961, 48);

Хлопець і слівцем не натякнув про свою пригоду (Донч., Вибр., 1948, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натякнути — натякну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. натякнути — -ну, -неш, док. Однокр. до натякати, натякувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натякнути — НАТЯКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до натяка́ти, натя́кувати. [Семен:] Щось таке натякнула [Одарка] про Микиту, ніби боїться його... (М. Кропивницький); Катерина натякнула Устині про її колишній гонор (С. Словник української мови у 20 томах
  4. натякнути — НАТЯКА́ТИ на кого-що, про кого-що і без додатка (говорити натяками, натяками наводити на що-небудь); ЗАКИДА́ТИ про кого-що, розм., ЦІ́ЛИТИ у кого-що, розм., ПОЦІЛЯ́ТИ у кого-що, розм. (маючи на увазі кого-, що-небудь, говорити про це непрямо, натяками). Словник синонімів української мови
  5. натякнути — Натяка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. натякнути, -кну, -не́ш, гл. Намекать, намекнуть. Ге! сказав він: ви обидві дещо проминули: тільки про їду й напиток сяк-так натякнули. Мкр. Н. 34. Словник української мови Грінченка