наурочити
НАУРО́ЧИТИ див. навро́чити.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наурочити — науро́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наурочити — див. наврочити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наурочити — НАУРО́ЧИТИ див. навро́чити. Словник української мови у 20 томах
- наурочити — НАВРО́ЧЕНО предик., кому, НА́СЛАНО на кого, НАПУ́ЩЕНО на кого, НАВРО́ЧИЛО (НАУРО́ЧИЛО рідко) безос., кого, ПОРО́БЛЕНО, ЗАПОДІ́ЯНО, ПОДІ́ЯНО, ПОЧИ́НЕНО рідше; НАМО́ВЛЕНО кого (заклинаннями). (Настя:) Чи тобі що починено, чи тобі наврочено?... Словник синонімів української мови