нахилки

НА́ХИЛКИ, присл., розм. Те саме, що на́хильці.

П’ють горілку не з чарки, а прямо нахилки (Номис, 1864, № 11566);

Молодиця назустріч Артемові простягла глечика. Він зупинився. Пив нахилки, як часто робив, гостюючи в матері (Підс., Віч-на-віч, 1962, 176).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахилки — на́хилки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. нахилки — присл., розм. Те саме, що нахильці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нахилки — НА́ХИЛКИ, присл., розм. Те саме, що на́хильці. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки (Номис); Молодиця назустріч Артемові простягла глечика. Він зупинився. Пив нахилки, як часто робив, гостюючи в матері (О. Підсуха). Словник української мови у 20 томах
  4. нахилки — НА́ХИЛЬЦІ (НА́ВХИЛЬЦІ розм.) (про пиття — просто з посудини, без склянки і т. ін.), НА́ХИЛЬЦЕМ, НА́ХИЛКИ розм., ХИЛЬЦЕ́М розм. Старий вихилив нахильці увесь кубок, в котрий влазило більше як півпляшки вина (І. Нечуй-Левицький); Колодязь. Словник синонімів української мови
  5. нахилки — На́хилки, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нахилки — Нахилки нар. = нахильцем. П'ють горілку не з чарки, а прямо нахилки. Ном. № 11566. Шукати чарки я не став... ковтати нахилки почав. Алв. 19. Словник української мови Грінченка