нахильці
НА́ХИЛЬЦІ, розм. НА́ВХИЛЬЦІ, присл.
1. Просто з посудини, без склянки і т. ін. (пити).
Полилася горілка, як вода. Він дудлив її нахильці (Мирний, II, 1954, 200);
Колодязь. Люди воду п’ють Навхильці із цеберка (Бичко, Вогнище, 1959, 213);
Хлопці стали по черзі пити з відра нахильці (Гончар, Людина.., 1960, 237);
*Образно. Хотілося [Вусті] виплакатись-виспіватись комусь, впитися піснею нахильці… (Гончар, Таврія, 1952, 237).
2. Зігнувши верхню частину тіла, нахилившись.
Переконавшись, що на подвір’ї нікого немає, нахильці вийшов [Американ] з хліва і швидко подався городами (Галан, Гори.., 1956, 29);
Він ліз рачки, йшов нахильці, пробирався ровами й ярками, знесилений, .. нещасний (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 35);
Роман Кудрейко поклав рушницю і незграбно, навхильці подався з свого місця (Донч., II, 1956, 315).
Значення в інших словниках
- нахильці — на́хильці прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- нахильці — розм. навхильці, присл. 1》 Просто з посудини, без склянки і т. ін. (пити). 2》 Зігнувши верхню частину тіла, нахилившись. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахильці — НА́ХИЛЬЦІ, розм. НА́ВХИЛЬЦІ, присл. 1. Просто з посудини, не наливаючи в склянку і т. ін. (пити). Полилася горілка, як вода. Він дудлив її нахильці (Панас Мирний); Хлопці стали по черзі пити з відра нахильці (О. Гончар); Колодязь. Словник української мови у 20 томах
- нахильці — НА́ХИЛЬЦІ (НА́ВХИЛЬЦІ розм.) (про пиття — просто з посудини, без склянки і т. ін.), НА́ХИЛЬЦЕМ, НА́ХИЛКИ розм., ХИЛЬЦЕ́М розм. Старий вихилив нахильці увесь кубок, в котрий влазило більше як півпляшки вина (І. Нечуй-Левицький); Колодязь. Словник синонімів української мови
- нахильці — На́хильці, на́хильцем, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)