нахлібницький
НАХЛІ́БНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. нахлібникові.
Звикши підбирати крихти з панського столу, вилизувати тарілки після смачних панських страв, вона [шляхта] передала й пото́мкам нахлібницькі звичаї (Мирний, І, 1949, 207).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нахлібницький — нахлі́бницький прикметник Орфографічний словник української мови
- нахлібницький — -а, -е. Власт. нахлібникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нахлібницький — НАХЛІ́БНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. нахлібникові. Звикши підбирати крихти з панського столу, вилизувати тарілки після смачних панських страв, вона [шляхта] передала й пото́мкам нахлібницькі звичаї (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах