1. Словник української мови в 11 томах

нахмарити

НАХМА́РИТИ, рить, док., безос. Те саме, що нахма́ритися 1.

[Дід:] Нахмарило, мабуть, дощ буде (К.-Карий, І, 1960, 258);

В долину з гір насунув туман. Відразу нахмарило (Чорн., Визвол. земля, 1950, 176);

Іноді ще буває нахмарить, наче ось-ось закрутить сніг (Донч., V, 1957, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахмарити — нахма́рити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. нахмарити — -рить, док., безос. Те саме, що нахмаритися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нахмарити — НАХМА́РИТИ, рить, док., безос. Те саме, що нахма́ритися 1. [Дід:] Нахмарило, мабуть, дощ буде (І. Карпенко-Карий); В долину з гір насунув туман. Відразу нахмарило (С. Чорнобривець); Іноді ще буває нахмарить, наче ось-ось закрутить сніг (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. нахмарити — Нахма́рити гл. безл. Покрыться (тучами), заволочь (тучами). Нехай лишень виясниться, бач, як нахмарило. Словник української мови Грінченка