1. Словник української мови в 11 томах

нахімовець

НАХІ́МОВЕЦЬ, вця, ч. Вихованець Нахімовського училища.

По алеї ішов.. зовсім юний нахімовець (Гончар, Дорога.., 1953, 32);

Стоїть він [крейсер] в панцирі стальному; Тепер нахімовці на ньому проходять практику морську (Нех., Ми живемо.., 1960, 129).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нахімовець — нахі́мовець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. нахімовець — -вця, ч. Курсант Нахімовського училища. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нахімовець — НАХІ́МОВЕЦЬ, вця, ч. Вихованець Нахімовського училища. По алеї ішов .. зовсім юний нахімовець (О. Гончар); Стоїть він [крейсер] в панцирі стальному; Тепер нахімовці на ньому проходять практику морську (І. Нехода). Словник української мови у 20 томах