націлений
НАЦІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до наці́лити.
Зенітники стояли на мосту біля своїх націлених у небо гармат (Перв., Дикий мед, 1963, 155);
Націлений Гавриченком на прорив загін єдиним духом покрив віддаль на зближення (Кач., Вибр., 1953, 316);
Він волів би не потрапляти в місто Дорнау, але туди вели його власні, далеко націлені плани (Собко, Запорука.., 1952, 21);
// наці́лено, безос. присудк. сл.
— Не будемо вдаватись в побутові подробиці фактів, бо самі факти виглядають так чи інакше залежно від того, куди їх націлено (Довж., І, 1958, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- націлений — наці́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- націлений — [нац’ілеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- націлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до націлити. || націлено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- націлений — НАЦІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до наці́лити. Зенітники стояли на мосту біля своїх націлених у небо гармат (Л. Первомайський); Націлений Гавриченком на прорив загін єдиним духом покрив віддаль на зближення (Я. Словник української мови у 20 томах