1. Словник української мови в 11 томах

начавлювати

НАЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧАВИ́ТИ, влю́, виш; мн. нача́влять; док., перех. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начавлювати — нача́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. начавлювати — -юю, -юєш, недок., начавити, -авлю, -авиш; мн. начавлять; док., перех. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. начавлювати — НАЧА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., НАЧАВИ́ТИ, влю́, виш; мн. нача́влять; док., чого. Видушувати яку-небудь кількість рідини з чогось. Словник української мови у 20 томах