1. Словник української мови в 11 томах

начальний

НАЧА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Старший.

Іул.. Як війська ватажок начальний Про все дрібненько розказав (Котл., І, 1952, 261);

Висока і свіжа гостинна зала могла вмістити мало не всіх начальних дружинників землі Сіверянської (Міщ., Сіверяни, 1961, 123);

// Головний.

У дверях начальної вежі, що виходила на перший поверх, з’явився воєвода (Оп., Іду.., 1958, 498).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. начальний — (ватажок) старший; (редактор) головний, відповідальний. Словник синонімів Караванського
  2. начальний — -а, -е, заст. Старший. || Головний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. начальний — Початковий, зачатковий, первісний, первневий, див. елементарний Словник чужослів Павло Штепа
  4. начальний — НАЧА́ЛЬНИЙ, а, е, заст. Старший. Іул .. Як війська ватажок начальний Про все дрібненько розказав (І. Котляревський); Висока і свіжа гостинна зала могла вмістити мало не всіх начальних дружинників землі Сіверянської (Д. Міщенко); // Головний. Словник української мови у 20 томах