наштовхувати
НАШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех.
1. Штовхаючи, змушувати натикатися, наскакувати на кого-, що-небудь.
2. перен., розм. Наводити на яку-небудь думку, ідею, спонукати на якийсь учинок і т. ін.; допомагати зрозуміти що-небудь.
Ніщо не наштовхувало на думку Голубаря, що його посилають в наряд (Ле, С. Голубар, 1950, 35);
Кулик своїми статтями наштовхував канадських українців на шлях підтримки більшовиків у боротьбі за робітничо-селянську владу в Росії і на Україні (Рад. літ-во, 5, 1958, 12);
Вона [вчителька] багато чого в житті нас навчила, багато на що наштовхнула (Тич., III, 1957, 133);
Російський театр наштовхнув поета [Т. Шевченка] спробувати й свої сили в драматургії (Мист., 2, 1956, 36).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наштовхувати — нашто́вхувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- наштовхувати — -ую, -уєш, недок., наштовхнути, -ну, -неш, док., перех. 1》 Штовхаючи, змушувати натикатися, наскакувати на кого-, що-небудь. 2》 перен., розм. Наводити на яку-небудь думку, ідею, спонукати на якийсь учинок і т. ін.; допомагати зрозуміти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наштовхувати — НАШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. кого, що. Штовхаючи, змушувати натикатися, наскакувати на кого-, що-небудь. 2. кого, перен., розм. Наводити на яку-небудь думку, ідею, спонукати на якийсь учинок і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- наштовхувати — наво́дити (наверта́ти, нашто́вхувати) / навести́ (наверну́ти, наштовхну́ти) на ду́мку кого і без додатка. Спонукати кого-небудь думати певним чином про когось або про щось; переконувати кого-небудь у чомусь. Фразеологічний словник української мови
- наштовхувати — НАШТО́ВХУВАТИ на що (приводити когось до певної думки, ідеї, мрії тощо, спонукати до якогось учинку), ПІДКА́ЗУВАТИ що і без додатка, НАТИКА́ТИ розм. рідше; НАВО́ДИТИ (наштовхувати на якусь думку, тему розмови, здогад і т. ін. Словник синонімів української мови