неандерталець
НЕАНДЕРТА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Давня людина, що жила в епоху нижнього і середнього палеоліту в деяких районах земної кулі (безпосередній предок сучасної людини); палеоантроп.
Перші стоянки палеоантропів-неандертальців, — людей середнього давньокам’яного віку, знайдені в межах лісостепу та на півдні лісових зон (Наука.., 9, 1963, 47);
У хвилини розпачу Степура думав, що мусить здаватися їй [Мар’яні] просто печерним неандертальцем з доісторичною важкою щелепою, і тоді ненавидів свою зовнішність (Гончар, Людина.., 1960, 50).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неандерталець — неандерта́лець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- неандерталець — див. нахабний Словник синонімів Вусика
- неандерталець — [неиандеирталеиц'] -л'ц'а, ор. -л'цеим, м. (на) -л'цеив'і/-л'ц'у, мн. -л'ц'і, -л'ц'іў Орфоепічний словник української мови
- неандерталець — -льця, ч. Давня людина, що жила в епоху нижнього і середнього палеоліту в деяких районах земної кулі (безпосередній предок сучасної людини); палеоантроп. || перен. Дикун, мурмило. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неандерталець — НЕАНДЕРТА́ЛЕЦЬ, льця, ч. Давня людина, яка жила в епоху нижнього і середнього палеоліту в деяких районах земної кулі (безпосередній предок сучасної людини); палеоантроп. Словник української мови у 20 томах
- неандерталець — Викопна форма людини верхнього плейстоцену, ймовірно, еволюційний наступник пітекантропа; від 300-250 до 40 тис. років тому; об'єм мозку 1100-1700 см3, череп вел. Універсальний словник-енциклопедія