1. Словник української мови в 11 томах

небезпремінно

НЕБЕЗПРЕМІ́ННО, присл., заст. Обов’язково.

Чи ви його посилаєте сю зиму до школи? Пошліть небезпремінно (Кос., Новели, 1962, 75);

— От чує моя душа, що скоро Григорій або сам заскочить, або небезпремінно обізветься (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 809).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небезпремінно — небезпремі́нно прислівник незмінювана словникова одиниця книжн. Орфографічний словник української мови
  2. небезпремінно — див. обов'язково Словник синонімів Вусика
  3. небезпремінно — присл., заст. Обов'язково. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. небезпремінно — НЕБЕЗПРЕМІ́ННО, присл., заст. Обов'язково. Чи ви його посилаєте сю зиму до школи? Пошліть небезпремінно (Г. Косинка); – Та я вернусь, вернусь небезпремінно (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  5. небезпремінно — ОБОВ'ЯЗКО́ВО (не дивлячись ні на які обставини, труднощі і т. ін.), НЕОДМІ́ННО, КО́НЧЕ, НЕУХИ́ЛЬНО, ДОКОНЕ́ЧНО (ДОКОНЕ́ЧНЕ), ДОКО́НЧЕ, БУ́ДЬ-ЩО, БУДЬ-ЩО-БУ́ДЬ, НАПЕ́ВНО (НАПЕ́ВНЕ), НЕМИНУ́ЧЕ, ПРИ́ТЬМО́М розм., ПРО́БІ розм. Словник синонімів української мови
  6. небезпремінно — Небезпремі́нно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. небезпремінно — Небезпре́мінно нар. Непремѣнно. Мнж. 186. Словник української мови Грінченка