небовий_ключ

НЕ́БОВИЙ_КЛЮЧ, діал. Проліски.

Маковей вступив на вогневу, як молодий королевич, в боковій складці його збляклої пілотки зухвало синів кущик небового ключа (Олесь Гончар, III, 1959, 333).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me