небовий_ключ
НЕ́БОВИЙ_КЛЮЧ, діал. Проліски.
Маковей вступив на вогневу, як молодий королевич, в боковій складці його збляклої пілотки зухвало синів кущик небового ключа (Олесь Гончар, III, 1959, 333).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me