1. Словник української мови в 11 томах

небритий

НЕБРИ́ТИЙ, а, е. З зарослою бородою.

— Піди скажи йому: Небритого такого не прийму… (Годов., Заяча математ., 1961, 17);

// Якого не побрили.

Заріст на небритих щоках робить його зовсім старцем (Вільде, На порозі, 1955, 203).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. небритий — небри́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. небритий — -а, -е. З зарослою бородою. || Якого не побрили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. небритий — НЕБРИ́ТИЙ, а, е. Який не поголився; неголений, зарослий. – Піди скажи йому: Небритого такого не прийму... Пристойність у нас на першім місці! (Я. Головацький); – Жалієте для свого начальника бритви? Хочете, щоб він небритий ходив? (А. Словник української мови у 20 томах