невгавуче

НЕВГАВУ́ЧЕ. Присл. до невгаву́чий.

Вітер почина грати на далекім воринні.. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах, скиглить біль нестерпучий, плаче самотній сум… Дзз… дз-и-и… Невгавуче, безперестанку (Коцюб., II, 1955, 321).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невгавуче — невгаву́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. невгавуче — див. безперервно Словник синонімів Вусика
  3. невгавуче — Присл. до невгавучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невгавуче — НЕВГАВУ́ЧЕ. Присл. до невгаву́чий. Вітер почина грати на далекім воринні .. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах, скиглить біль нестерпучий, плаче самотній сум... Дзз... дз-и-и... Невгавуче, безперестанку (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах