1. Словник української мови в 11 томах

невдогад

НЕВДОГА́Д, присудк. сл., розм. Не догадується хто-небудь, не спадає на думку кому-небудь.

— О, цей молочай! Нам і невдогад, а Василько добре знає, для чого він росте на світі (Донч., V, 1957, 70);

— Чом це, бабо, — внук пита, — Ви така огрядна? (Невдогад, що баба та "Каса" вже "ощадна" [гроші при собі носить]!) (С. Ол., Вибр., 1959, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невдогад — невдога́д прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. невдогад — присудк. сл., розм. Не догадується хто-небудь, не спадає на думку кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невдогад — НЕВДОГА́Д, безос. пред., кому, розм. Хто-небудь не догадується про щось; не спадає на думку кому-небудь щось. Мені й невдогад, що клюшниця зводницею була (О. Кониський); – А є такий закон, щоб лелек убивати?.. Словник української мови у 20 томах
  4. невдогад — НЕВДОГА́Д предик., кому, розм. (не здогадується хто-небудь, не спадає на думку кому-небудь), НЕВТЯМКИ́ розм. О, цей молочай! Нам і невдогад, а Василько добре знає, для чого він росте на світі (О. Словник синонімів української мови
  5. невдогад — Невдога́д, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. невдогад — Невдогад нар. Невдомекъ. Словник української мови Грінченка