невдячний
НЕВДЯ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який не відчуває і не виявляє вдячності.
Той мені невдячний, котрого кохаю (Чуб., V, 1874, 321);
— Кажуть про нас, дорогі мому [моєму] серцю брати, що ви невдячні і неретельні; взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (Мак., Вибр., 1956, 229);
— А чому ж ми, діти, стаємо такими невдячними до матерів за їх безсонні ночі, за важку тривогу материнства, за все, все, що вони вкладають у своїх дітей? (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 9).
2. Який не виправдовує затрачених на нього зусиль, покладених надій і т. ін.
Взагалі це дуже клопітна і невдячна справа — давати лікарські поради боягузам (Донч., VI, 1957, 78);
Невдячним.. було це заняття, тяжко було читати, але він читав (Гончар, Людина… 1960, 70).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невдячний — невдя́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- невдячний — -а, -е. 1》 Який не відчуває і не виявляє вдячності. 2》 Який не виправдовує затрачених на нього зусиль, покладених надій і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невдячний — НЕВДЯ́ЧНИЙ, а, е. 1. Який не відчуває і не виявляє вдячності. Той мені невдячний, котрого кохаю (П. Чубинський); – Кажуть про нас, дорогі мому [моєму] серцю брати, що ви невдячні і неретельні; взяти гроші знаєте, а віддати і не мислите (О. Словник української мови у 20 томах
- невдячний — ДАРЕ́МНИЙ (який не дає сподіваних наслідків, не досягає мети), МА́РНИЙ, БЕЗПЛІ́ДНИЙ, БЕЗРЕЗУЛЬТА́ТНИЙ, БЕЗУСПІ́ШНИЙ, НЕУСПІ́ШНИЙ рідше, НАДАРЕ́МНИЙ розм., ЗАДАРЕ́МНИЙ розм., ПУСТИ́Й розм., ПРОПА́ЩИЙ розм., ЗАПРОПА́ЛИЙ діал. Словник синонімів української мови
- невдячний — Невдя́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- невдячний — Невдя́чний, -а, -е Неблагодарный. Ой невдячна ж, чи то ж мило, щоб ся серце так смутило. Чуб. V. 302. Словник української мови Грінченка