1. Словник української мови в 11 томах

невиборний

НЕВИ́БОРНИЙ, а, е. Який не обирається голосуванням, а призначається.

Самодержавство є верховна, безконтрольна, безвідповідальна, невиборна влада однієї особи (Ленін, 8, 1970, 334).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиборний — неви́борний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невиборний — -а, -е. Який не обирається голосуванням, а призначається. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиборний — НЕВИ́БОРНИЙ, а, е. Який не обирається голосуванням, а призначається. Хвиля все життя йшов на найвищім гребені. Обвішаний преміями, виборними і невиборними посадами, він виголосив промов і тостів, що їх би вистачило на сто томів (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах