1. Словник української мови в 11 томах

невидача

НЕВИ́ДАЧА, і, ж. Становище, коли що-небудь не видається.

Приводом до повстання робітників і селян на Уралі [в 1820 р.] була невидача заробітної плати і дорожнеча хліба в заводських магазинах (Іст. СРСР, II, 1957, 137).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невидача — неви́дача іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. невидача — -і, ж. Становище, коли що-небудь не видається. Великий тлумачний словник сучасної мови