невиконання

НЕВИ́КО́НАННЯ, я, с. Нездійснення чого-небудь.

Вища військова влада не вважала комісара Кригу зразком і всі його невиконання наказів записувала в книжку (Ю. Янов., І, 1958, 105);

Гасан Саламов давав наказ захоплено, з таким виразом на своєму засмаглому обличчі, наче від невиконання його розпоряджень має звалитись у безодню вся бухта (Донч., II, 1956, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиконання — неви́конання іменник середнього роду з відтінком закінченості дії невикона́ння іменник середнього роду з відтінком незакінченості дії Орфографічний словник української мови
  2. невиконання — -я, с. Нездійснення чого-небудь. Невиконання зобов'язань — недотримання підрядником умов контракту, що спричиняє припинення платежів та можливий розрив контракту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиконання — НЕВИКОНА́ННЯ, я, с. Нездійснення чого-небудь. Гасан Саламов давав наказ захоплено, з таким виразом на своєму засмаглому обличчі, наче від невиконання його розпоряджень має звалитись у безодню вся бухта (О. Словник української мови у 20 томах