невикритий
НЕВИ́КРИТИЙ, а, е. Якого не викрили, не виявили, не розкрили.
[Градов:] Одна підлість неодмінно тягне за собою другу, один невикритий злочин призводить до нового злочину (Собко, П’єси, 1958, 249);
[Камо:] Це ж не можна, щоб Камо замовк назавжди, щоб впивались тріумфом жандармські тхори, щоб, невикритий, знову пробрався в ряди провокатор мерзенний… (Лев., Драми.., 1967, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невикритий — неви́критий прикметник Орфографічний словник української мови
- невикритий — -а, -е. Якого не викрили, не виявили, не розкрили. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невикритий — НЕВИ́КРИТИЙ, а, е. Якого не викрили, не виявили, не розкрили. [Градов:] Одна підлість неодмінно тягне за собою другу, один невикритий злочин призводить до нового злочину (В. Словник української мови у 20 томах