1. Словник української мови в 11 томах

невиплаканий

НЕВИ́ПЛАКАНИЙ, а, е.

1. Який не вилився (про сльози).

Невиплакані сльози серце їй гнітили (Л. Укр., III, 1952, 583);

Обличчя в неї зовсім не суворе, а добре, очі ясні, ласкаві, і в глибині їх невиплакані сльози (Жур., Опов., 1956, 237).

2. Який не полегшений плачем.

Ми вирішили з Адаменком.. поквитатися з паном гетьманом білогвардійської держави за наше невиплакане горе, на білий терор відповісти як слід (Ю. Янов., II, 1958, 250);

Ти не дивуй мені, брате. Моє горе незміряне, туга моя невиплакана (М. Ол., Чуєш.., 1959, 32).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невиплаканий — неви́плаканий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невиплаканий — -а, -е. 1》 Який не вилився (про сльози). 2》 Який не полегшений плачем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невиплаканий — НЕВИ́ПЛАКАНИЙ, а, е. 1. Який не вилився під час плачу (про сльози). Невиплакані сльози серце їй гнітили (Леся Українка); Він, здається, заснув. – Її саму пекли невиплакані сльози; ще трохи, і вона не витримає, дасть їм повну волю... (М. Словник української мови у 20 томах