1. Словник української мови в 11 томах

невихід

НЕВИ́ХІД, ходу, ч., розм. Нез’явлення когось куди-небудь.

Невихід на співанку трьох голосів вона, безсумнівно, сприйняла б як тяжку особисту образу (Смолич, Мир.., 1958, 31).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невихід — неви́хід іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. невихід — -ходу, ч., розм. Нез'явлення когось куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невихід — НЕВИ́ХІД, ходу, ч., розм. 1. Нез'явлення кого-небудь кудись. Невихід на співанку трьох голосів вона, безсумнівно, сприйняла б як тяжку особисту образу (Ю. Смолич); – За сьогоднішній невихід на роботу було оштрафовано зразу двадцять три чоловіка (В. Словник української мови у 20 томах