невичерпний
НЕВИЧЕ́РПНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін.
У вікна щедро лилося сонце, на столі все вилискувало золотом і самоцвітами, ніби наочно підкреслюючи невичерпні багатства Росії (Кочура, Зол. грамота, 1960, 69);
// Дуже великий, незмірний.
Енергія Леніна була справді невичерпна (Біогр. Леніна, 1955, 163);
Ми повертались на Україну сповнені невичерпної наснаги до праці й боротьби (Літ. Укр., 28. XII 1962, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невичерпний — невиче́рпний прикметник Орфографічний словник української мови
- невичерпний — Невичерпаний, не зглибимий; (- енергію) незмірний; (- джерело) безденний. Словник синонімів Караванського
- невичерпний — -а, -е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін. || Дуже великий, незмірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невичерпний — НЕВИЧЕ́РПНИЙ, а, е. Якого важко або неможливо вичерпати, витратити і т. ін. Це [Карпати] край невичерпних природних багатств і квітучих садів (І. Словник української мови у 20 томах
- невичерпний — НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (про наявність чого-небудь десь — дуже великий щодо кількості; перен. про фізичні або духовні сили, можливості тощо — якому немає меж), БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕВИЧЕ́РПНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗГЛИБИ́МИЙ, ШИРО́КИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ... Словник синонімів української мови