невмираючий
НЕВМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Те саме, що невмиру́щий 1, 2.
Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленими садками й букетами золотоверхих церков, їх заквітчала давня невмираюча українська історія (Н.-Лев., І, 1956, 336);
Потріскані стіни стояли, як раніш, непорушно і з несамовитою впертістю дивились у вічі ворогові колючими літерами невмираючого напису (Жур., Вечір.., 1958, 375).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невмираючий — НЕВМИРА́ЮЧИЙ, а, е. Те саме, що невмиру́щий 1, 2. Всі гори були ніби зумисне заквітчані зеленими садками й букетами золотоверхих церков, їх заквітчала давня невмираюча українська історія (І. Нечуй-Левицький); Пісня ж твоя [мамина] в невмираючій силі В мойому [моєму] серці ясніє, живе (І. Франко). Словник української мови у 20 томах