невмитий
НЕВМИ́ТИЙ, НЕУМИ́ТИЙ, а, е. Який не вмився.
Чіпка встав, та невмитий, нерозчесаний, побрався прямо в Піски (Мирний, І, 1949, 349);
// Якого не вмивали.
На ній була сама тільки сорочина, підперезана мотузком, ноги босі, обличчя невмите, волосся розкуйовджене (Скл., Святослав, 1959, 73);
*Образно. І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться (Шевч., II, 1963, 130).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невмитий — невми́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- невмитий — див. брудний Словник синонімів Вусика
- невмитий — неумитий, -а, -е. Який не вмився. || Якого не вмивали. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невмитий — НЕВМИ́ТИЙ, НЕУМИ́ТИЙ, а, е. Який не вмився. Чіпка встав, та невмитий, нерозчесаний, побрався прямо в Піски (Панас Мирний); // Якого не вмивали. На ній була сама тільки сорочина, підперезана мотузком, ноги босі, обличчя невмите, волосся розкуйовджене (С. Словник української мови у 20 томах
- невмитий — не з на́шим пи́ском, фам. Недостойний братися за що-небудь, виконувати щось або робити що-небудь нижче чиєїсь гідності. — Не з нашим писком! — гордо одказав Василь.— Як йому прохати ..— і так як-небудь переб’ємося (Панас Мирний). з невми́тим пи́ском. Фразеологічний словник української мови