невпокійливий
НЕВПОКІ́ЙЛИВИЙ, а, е, заст. Неспокійний, невгамовний.
Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки (Рильський, II, 1960, 79);
Невпокійливий хлопець… Позаторік — ще зовсім підлітком, підвозив влітку воду трактористам (Гончар, Тронка, 1963, 86).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- невпокійливий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
- невпокійливий — -а, -е, заст. Неспокійний, невгамовний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- невпокійливий — НЕВПОКІ́ЙЛИВИЙ, а, е. Неспокійний, невгамовний. Гомонять перед нічлігом, Опустившись, ніби хмарка, Невпокійливі шпаки (М. Рильський); Невпокійливий хлопець... Позаторік – ще зовсім підлітком, підвозив влітку воду трактористам (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах