1. Словник української мови в 11 томах

невродливий

НЕВРОДЛИ́ВИЙ, а, е. Який має непривабливу зовнішність, не відзначається вродою; негарний, некрасивий.

В її уяві мигнув образ Стоколоси з переляканою фізіономією, блискучими очима, згорблений і невродливий (Фр., II, 1950, 331);

— А як невродлива буде [жінка]?— кидає Роман. — Невродлива? То й що з того? Не питайся вроди, а питайся роду! (Стельмах, І, 1962, 64).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невродливий — невродли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невродливий — див. гидкий Словник синонімів Вусика
  3. невродливий — -а, -е. Який має непривабливу зовнішність, не відзначається вродою; негарний, некрасивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невродливий — НЕВРОДЛИ́ВИЙ, а, е. Який має непривабливу зовнішність, не відзначається вродою; негарний. В її уяві мигнув образ Стоколоси з переляканою фізіономією, блискучими очима, згорблений і невродливий (І. Франко); – А як невродлива буде [жінка]?- кидає Роман. Словник української мови у 20 томах
  5. невродливий — НЕГА́РНИЙ (позбавлений краси, привабливості), НЕКРАСИ́ВИЙ, НЕЗУГА́РНИЙ підсил., ПОГА́НИЙ підсил.; НЕВРОДЛИ́ВИЙ (про людину). Одне, що в батька було некрасиве, — одяг. Ну такий носив одяг негарний, такий безбарвний, убогий! (О. Словник синонімів української мови