1. Словник української мови в 11 томах

невсипуче

НЕВСИПУ́ЧЕ. Присл. до невсипу́чий.

Правда, що й сама вона невсипуче працює (Мирний, IV, 1955, 213).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невсипуче — невсипу́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. невсипуче — Присл. до невсипучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невсипуче — НЕВСИПУ́ЧЕ. Присл. до невсипу́чий. Правда, що й сама вона невсипуче працює (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах