1. Словник української мови в 11 томах

невтолимий

НЕВТОЛИ́МИЙ, НЕУТОЛИ́МИЙ, а, е. Якого важко або неможливо задовольнити, стримати і т. ін.

Ідеш ти в життьовий похід, дитятко невтолиме. Ти вперше бачиш цілий світ жадібними очима (Тер., Правда, 1952, 98);

*Образно. Він [більшовик] за полярний вийшов круг, Надхмарні він вершить польоти, Не ступлюється від роботи Його неутолимий плуг (Рильський, III, 1961, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невтолимий — невтоли́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невтолимий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  3. невтолимий — неутолимий, -а, -е. Якого важко або неможливо задовольнити, стримати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невтолимий — Незаспокоєний, незагамований, невгасимий Словник чужослів Павло Штепа
  5. невтолимий — НЕВТОЛИ́МИЙ, НЕУТОЛИ́МИЙ, а, е. Якого важко або неможливо побороти, стримати і т. ін.; нестримний. У вікна всі дивились ми з вагона І з невтолимим болем уявляли Сліди війни, потворні, мов кошмар (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  6. невтолимий — НЕПОГАМО́ВНИЙ (про відчуття, почуття, переживання тощо — який важко або неможливо заспокоїти, задовольнити, вгамувати), НЕВТОЛЕ́ННИЙ, НЕНАСИ́ТНИЙ, НЕВСИТИ́МИЙ, НЕВТИШИ́МИЙ, НЕВТОЛИ́МИЙ. Словник синонімів української мови