1. Словник української мови в 11 томах

невтручання

НЕВТРУЧА́ННЯ, я, с. Відмова від втручання у що-небудь.

Ленін був глибоко обурений позицією "невтручання", а по суті потурання, яку зайняв відносно філософського ревізіонізму Каутський (Біогр. Леніна, 1955, 100);

Сказати б зараз Петушеку все, що думається про його невтручання в порядок роботи його підлеглих, — чи лишилась би на його обличчі оця гумова посмішка?.. (Шовк., Інженери, 1956, 20);

// Відмова від втручання у справи інших держав (у міжнародних відносинах).

Наполеон хотів примусити Росію не втручатись в європейські справи. І за це невтручання пообіцяв Росії Туреччину та Фінляндію (Кочура, Зол. грамота, 1960, 60).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невтручання — невтруча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. невтручання — Невстрявання, (у війні) неучасть; (несприяння жодній стороні) невтралітет, сов. нейтралітет. Словник синонімів Караванського
  3. невтручання — неутручання, -я, с. Відмова від втручання у що-небудь. || Відмова від втручання у справи інших держав (у міжнародних відносинах). Принцип невтручання — один з основних принципів міжнародного права, за яким жодна держава не може втручатися у справи, що входять до компетенції іншої держави. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невтручання — НЕВТРУЧА́ННЯ, я, с. Відмова від втручання у що-небудь. В нас часто відбувалися, властиво, не лекції, а вправи в красномовстві та схоластиці, – і все ж він [Крамничка] ніколи не натякнув навіть про це, і я це невтручання дуже шанував (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. невтручання — НЕЙТРАЛІТЕ́Т (позиція неприєднання до жодної зі сторін у боротьбі, дискусії, суперечці тощо); НЕВТРУЧА́ННЯ (відмова від втручання у справи кого-, чого-небудь). Словник синонімів української мови
  6. невтручання — Невтруча́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)