1. Словник української мови в 11 томах

невідчутний

НЕВІДЧУ́ТНИЙ, а, е. Якого важко або зовсім неможливо відчути.

Повітря над Києвом, здавалось, було густе, аж тверде — хоч ріж його ножем, але прозоре, легке й невідчутне, неначе й не було зовсім (Смолич, Мир.., 1958, 215);

Щось нове, зовсім непомітне і навіть невідчутне зародилось у камері (Збан., Єдина, 1959, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невідчутний — невідчу́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. невідчутний — -а, -е. Якого важко або зовсім неможливо відчути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. невідчутний — НЕВІДЧУ́ТНИЙ, а, е. Якого важко або зовсім неможливо відчути. Яка це розкіш: стрибнути в холодну воду, від якої забиває дух, тіло робиться невідчутним, а мускули – всемогутніми (Ю. Смолич); Щось нове, зовсім непомітне і навіть невідчутне зародилось у камері (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. невідчутний — НЕПОМІ́ТНИЙ (якого важко або неможливо помітити, погано видимий), НЕПРИМІ́ТНИЙ, ПРИХО́ВАНИЙ (непомітний зовні, зверху, збоку і т. ін. Словник синонімів української мови